Орфографічний словник української мови. 2005.
вирла — вирл, мн., розм. Випуклі, витріщені очі … Український тлумачний словник
вирлатий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
вирлач — іменник чоловічого роду, істота вирлоока людина розм … Орфографічний словник української мови